... То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
- І вже доладна. Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
- То сватай Вівьдю. Чим же Вівдя не гарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.
- Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, - сказав Карпо.
- То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, - сказав Лаврін.
- Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє.
- Сватай Олену Головкіну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.
- Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
- Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці.
- Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.
- Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну, - сказав Лаврін і засміявся.
- Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.
- Ну, то бери Ганну.
- Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з'їси, поки кругом обійдеш, а як іде..
"Кайдашева сім'я", Іван Нечуй-Левицький.
Як же сьогодні це актуально для молодого покоління! Вибір серцем, душею чи очима? А можливо можна віднайти ту або того, що відповідає всім бажаним критеріям!?
Що думаєте про це?)